"Поетичні майстерні" - Юрій Бедрик
Огляди - 2002 р



Юрій Бедрик

 

"Пелюстка шоста" (1993-1996)

ҐОТИЧНИЙ КРАЄВИД З МОСТОМ

І
Мости реінкарнуються в мости,
Вони таки самодостатня якість.
Так перелітним стане перехожий,
Ти – мною. Цвіркунами – почуття,
Слова – німими рибами в заплавах.
А міст завжди відродиться мостом…
В одній з його замшілих інкарнацій
Під пересмішницьким дощем циганським
По нім процокотів Буонапарте
В сідлі настільки білої лошиці,
Немов сама цитата з Іоана…
Сказав щодо навколишніх земель
Якусь дотепну річ на вухо Нею.
Заледве Ней подивувався нею –
Скінчився міст. Бо тут поважних рік
Таки нема, й не буде вже повік.
Хоча русла й дрібним не назовеш.
Принаймні, коли в герцоґстві ченці
Лівобережні готували каву –
То правий берег, кільканадцять років,
Як цісарством здобутий, – аромату
Не смакував крізь крізь випари латать.
Тож, перпендикулярно ходу армій,
Не уникаючи краплин лискучих,
Оспалі крижні пропливали низом,
Коли фельдмаршальський гнідавий огир
Пішов позад біблійної лошиці,
Затим процокотіло ґенеральство,
Драґуни, кірасири, знов драґуни,
Якісь коляски – й кірасири ще раз,
Артилеристи й знов таки драґуни, –
Так, пахнучи дорогою і брудом,
Усі вони до півдня хилитали.
А після них, немовби що й понині
Тим мостом не ступало ні душі…

1996