"Поетичні майстерні" - Вероніка Арес
Твори наших авторів - 2003 р



Вероніка Арес  

м. Львів          

* * *

Де ж та правда, те щастя, кохання, що мали би бути?
І чому за приємні хвилини ми платим годинами муки?
Мудрість стверджує: вища є радість на світі -
Сонце, небо, земля і для пахощів творені квіти.

Є спокійна любов, а кохання - то пристрасть, жадання,
Чим ти вище злітав, тим сильніше тобі покарання.
Все живе від народження - радість і тягнеться неба,
Ти відкрий її в собі і зникне в коханні потреба.

Ти любитимеш все - дощ і вітер, і кущик калини,
Сніг і обрій, веселку і порух у лоні дитини,
Ти любитимеш серцем роси на травинках перлини -
і любов ця є вічність, кохання - ж бо тільки хвилини.

Так, я знаю це все, та душа знов за піснею рветься!
Cтій миленька! - невже так погано живеться?
І куди захотілося знову тобі полетіти?
Що ж лети... Тільки знай, що і падати треба уміти...