Поетичні майстерні - Хайку і Танка | Західноукраїнська мистецька спілка - Львів типография в алтуфьево, типография внешторгиздат телефон.
Організація власних та підтримання існуючих регіональних та мережевих конкурсів в різних жанрах українського мистецтва
Осередки поза Львовом
Наші меценати Наші меценати
Наші інформаційні спонсори
Головна сторінка
Хто ми
Панорама
Духовна практика
Поезія
Поезія
Архів
Автори
Бібліотеки
Для чого Просвітлення




ДУХОВНА ПРАКТИКА. ЧАНЬ, ДЗЕН БУДДИЗМ

Хто проти?
Антураж - чайна церемонія.
За круглим столом: Вона, Галина Сень, в кімоно від Йоші
Ямамото і Ляшкевич Володимир, у чомусь самурайському.

(В.Л.) - Галино, що залишиться, наприклад, від японського мистецтва, коли
від нього забрати різноманітні церемонії? Напевне фундамент - чань, дзен-
будизм? Чи і цього не залишиться?
     Нас, звісно, такі тотальні зникнення не налякають. І розмаїття
більше, і не до церемоній. Але...
Галина Сень (Г. С.) - Японську культуру взагалі неможливо зрозуміти, не маючи елементарного уявлення про дзен-буддизм. Тож це елементарне уявлення, думаю, варто і викласти.
Дзен - японський переклад китайського слова "чань" , "чань" - китайська інтерпретація санскритського слова "дхьяна", що означає "самозаглиблення", "медитація". А субстракт філософії чань, згідно з поглядами, наприклад, шановної п. Е. Завадської, являє собою переплетіння ідей буддизму Махаяни (чит. у "Ланкаватара-сутрі", "Вімалакірті - Нірдеша -сутрі", "Суддхармапундариці" і "Ваджрачхедиці"), даосизму ( в дусі "Чжуан-цзи") і лише у невеликій мірі конфуціанської етики.
У 1 ст. н.е. ідеї буддизму - в основному Махаяни - завдяки монахові Бодхідхармі поширюються у Піднебесній (Китаю).Відкидаючи існуючий на той час пишний ритуал як форму спілкування з Богом, Бодхідхарма вніс у чань своєрідний антиритуал, інтимну церемонію, що пізніше дістала назву "чайної церемонії" і широко розповсюдилася у Китаї, і з особливою силою в Японії. "Дух чань нагадує смак чаю" - Бодхідхарма став засновником фактично нової релігії, її першим патріархом.
Другий чанський патріарх Хой-ке запровадив інший поетичний елемент чанського обряду - "вень-да" (запитання і відповіді), що за тою ж Е. Завадською, розкрило діалогічний і, отже, демократичний характер чань як системи, що протистоїть монологу, тобто тиранії одного пануючого погляду, який не допускає сумнівів чи заперечень.
В.Л. - Виходить ми, наприклад, будучи греко-католиками, існуємо в реальній духовній тиранії? Але наше мистецтво є нічим не гірше східного, а може навіть і різноманітніше. Невже розвиток "усупереч" дає рясніші плоди?
Г. С. - Володимире, давай краще поспостерігаємо за розвитком мистецтва в чань-буддизмі, намагаючись накласти цей погляд на нашу нинішню суєтність.
Вчення чань, як цілісна філософсько-етична система, являє собою постулати відношення тріади - Абсолюту, особистості і світу багаточисленних феноменів. Тут головним звязком і посередником виступає мистецтво і саме життя, усвідомлене як мистецтво, тому структура "посередника", його морфологія і архетипи, є суттєвою частиною вчення чань.
В.Л. - І все ж,- заперечення ритуального релігійного монологу, ідея діалогу, куди веде, куди виводить?
Г. С. - Заперечення релігійного ритуалу, як способу спілкування з богом, проявилося в особливій формі єднання "чань-релігії" і мистецтва.
І якщо Хой-нен (6-й патріарх і засновник окремої, Південної школи) писав вірші, то вони, за Є. Завадською, не були ілюстрацією філософської притчі, зміст не нав'язувався зовнішньою доктриною. Хой-нен, як і інші чанські філософи, не звертається до бога з молитвою, він служить Богу тим, що творить. При цьому, важливо відзначити, що поет у цьому не відрізняється від інших смертних, він робить свою справу і тим самим "причетний до Таємниць". Його етична цільність спонтанно знаходить вираження в творіннях. Таке ось практичне утвердження принципу нерозривності етичного й естетичного.
Мистецтво сприймалося, як співтворчість, проголошувався інший важливий принцип чанської естетики - рівність творчої активності творця і того, хто сприймає мистецтво. Пізнання істини не потребує виняткових умов. Предметом художнього освоєння може бути будь-що. Цим естетична программа чань різко протистояла ортодоксальній витонченості академістів... Академічності (тобто принципу, що ми, мовляв, істиною вже володіємо - В.Л. ) протиставлялися аристократизм і вишуканість простоти.
Напевно, найважливішим естетичним принципом чань є легкість і безпосередність. Твір не створюється, а "виходить". Мистецтво чань відмовилося від складної системи символіки та іносказань, яку, наприклад, так цінує конфуціанська естетика. Перепрошую, але знову процитую пані Завадську, - цей живопис без живопису відзначають вишукана простота і небагатослів"я, він являє собою чанську "ікону" - зображені пейзаж або гілка квітучої сливи мей." Останній мотив отримав надзвичайну популярність.
В.Л. - Одне мене тривожить, що ось ми говоримо і все кружляємо навколо мистецтва, а, скажімо, є достатня кількість людей, що ставляться до творчості байдуже і навіть зверхньо. Для них не надто переконливим є і твердження про сотворення всього і вся в результаті Вищої Творчості. Мовляв, давайте чіткіше і аналітичніше.
Г.С. - В такому випадку дозволь мені частіше цитувати, наприклад, пана Т. Туркова і його працю "Досягти просвітлення і повернутися". Хоча я зовсім не впевнена, що духовна практика, яку ще не вдалося засвідчити науковими приладами, особливо впливатиме на зазначених тобою людей
В.Л. - Розводжу руками.
Г.С. - Отже, "у чанській культурі психічної діяльності був узагальнений досвід двох найдревніших і найвеличніших традицій - китайської та індійської, що дозволяло чань-буддистам досягати разючих результатів у перетворенні первинних психічних структур і формуванні певного типу особистості із заданими психологічними характеристиками.
І тому не має нічого дивного в тому, що японський Дзен-буддизм , що виник і сформувався під впливом чань, так посприяв розвиткові традиційної японської культури. Чайна церемонія та ікебана, какемоно і класична література є плодами роздумів над сенсом життя, осягнень співвідносин знаменитої тріади Абсолют - особистість - феноменальний світ, символу індо-буддійського Макрокосму.
Одначе, зупиняюся на літературному і, в першу чергу, поетичному осмисленні світу японцями. Вони створили унікальний поетичний жанр - "хайку" - найкоротшу у світі поетичну форму...
В.Л. - Галино, давай продовжимо подальшу розмову з невеликої провокації. В мене склалося враження що головною рисою жанру "хайку" є максимальна врівноваженість творчого стану автора, в той час, коли традиційна европейська поезія - це, здебільшого, творчий рух до бажаної врівноваженості...
Г. С. - Урівноваженість - це, як на мене, завжди добрий початок, але не основний. Що ще складає витоки японської традиційної поезії я постараюсь зараз пояснити....

(Далі про поезію)

Будьте з нами. Творіть з нами. Творіть і без нас.


Copyright 2000 - "ПОЕТИЧНІ МАЙСТЕРНІ" - Львів