Поетичні Майстерні | Західноукраїнська мистецька спілка - Львів
Організація власних та підтримання існуючих регіональних та мережевих конкурсів в різних жанрах українського мистецтва
Осередки поза Львовом
Наші меценати Наші меценати
Наші інформаційні спонсори
Головна сторінка
Духовна практика
Поезія
Поезія
Автори
Архів
Бібліотеки

Огляди Самвидаву

Пантеон закамянілих образів


Rambler's Top100

ВЕСЕЛА КОЛЕКЦІЯ

Це просто перлинки. Можливо, у своєму роді не надто досконалі, проте виразні і так характерні українській комедійній трагедії за вікном


Останнє надходження: 2.0I.2006

Перлини:

"Самвидав"
"InterNetri"

Владислав Бурик - [ 2006.01.03 13:54 ]
КОВЗАНЯР

Б.-І. Антоничу

Змагаюсь з ледом я
бо ковзаняр.
Бо маю на стопах вогненні
криці.
І не ховаюсь у лапатих
снах ялиці.
Я розділяю сніг
на воду і на небо.
Як справедливий цар.
Бо на ногах ножі,
а не якісь слизькі,
підступні кеди.


Владислав Бурик - [ 2006.01.03 13:19 ]
ПЛАЧ ЄРЕМІЇ

Удари грому. Малярія. Плащаниця.
Ліхтар на дроті б'ється у вікно.
Провалля коми. Єремія. Пропасниця.
Уважним вухом слухаю стегно.
Удари малярії по сідницях.
Ліхтар на Єремії чує вікна.
Провалля плащаниці. Кома вуха.
Уважним дротом б'є стегно.
Сніданок для таємних або ліквор.
Відрижка їжею або зішесття Духа.
Удари Єремії б'ють вікно.
Смерділо рибою чи лихом.
Пустеля. Не помер. Яка задуха.
Іуда. П'ятирічка. Дніпрогес.
Петро - це камінь, я це - вухо.
Христос. Голгофа. Риба. Хрест.



Публікції в "ІnterNetri"

Хома Шарпак
Рушник
Публікація Сергій Челядін, Хмельницький 10 Серпень 2002

За мить до того як ти від’їдеш
Я тебе цілую у шию,
І що ти не повернешся вже
Я теж розумію,
І мені ні шкода нічого
Але ,
Зранку збираючись на роботу
Я заходжу у душ
І пам’ятаю твій запах
Я занурююсь у червоний рушник
Ніби у тебе
Де ти моя bebі,
Я хочу тобі надіслати листа
І гадаю що то не треба
Що зараз вже погода не та
І що дощ вже не падає з неба
Що ти поїхав що мені тебе треба.

"Де ти, моя бебі,.. - ти поїхав..."! Ні коментарі не потрібні, ні поради, - літо 2002, спека.


Максим Колиба
Ви бачили?
Публікація Максим Колиба, Львів 12 Травень 2002

Ви бачили, як зранку навесні
Приходить витязь світлий увісні?
Із золотим мечем, і з щитом,
І срібний герб на ньому витий.

Ви бачили, як зранку навесні
Крізь вікна стріли йдуть рясні?
На стінах створюються сліди прекрасні
Так, ніби то сини їх власні.

Ви бачили, як навесні удень
Красою розкидає старий пень?
А на землі розвіюється листя,
Немов священик вийшов із захристя.

Ви бачили, як навесні удень
По небу ходить молодий олень?
А деколи надходить стадо коней,
Що сиві є, а деколи й вороні.

Ви бачили, як навесні під ніч
Спадає тяжкість вся із пліч?
І світлий та рогатий буйвол
Всю темну ніч, як серп траву, рве.

Як бачили, то ви щасливі.
І живете в щасливій ниві,
Бо все це є аж дуже красно -
Побачити красу на очі власні.

Максим Колиба
Як собі хочеш
Публікація Максим Колиба, Львів 19 Травень 2002

Яу собі хочеш.
Можеш лежати,
Можеш стояти,
Можеш вже й пальці із меду лизати.

Як собі хочеш.
Можеш бажати,
Можеш кохати,
Можеш хоч сам собі просто страждати.

Як собі хочеш.
Можеш пробачити,
Можеш не бачити,
Можеш хоч сім грошей клянчити.

Як собі хочеш.
Можеш хоч красти,
Можеш пропасти,
та не смій в прірву безбожну попасти.

Максим Колиба
Все
Публікація Максим Колиба, Львів 30 Вересень 2002

Мила. Мила могила.
Довго цю могилу
Предки наші рили.

Спомин.
Не мій, а долин.
Довго моїм болем
Грав я свої ролі.

Рай.
Це Божий край.
Добре чекай
І Рай свій май.

Краса.
Прекрасна коса.
Яку мило чеса
Та прекрасна краса.

Любов.
Як завжди в світі мов.
Відчуваєш знов,
Як булькоче кров.

Все.
Тебе несе
То про те, про се.
Та кінець вже. Все.

7.07.2002



Любонька

"Липнева ніч"(спогади дитинства)
Публікація повне ім2я-Любов, місто Львів 26 Квітень 2002

Заснуло лихо в хаті під печею
І тихо спить собі солодким сном,
А у куточку мурухтить зорею
шматочок щастя взятий павуком.
І миша виє у норі совою
Й підсвистує їй вітер надворі,
В передпокоях рипають засови,
А тиша лиє в сінях колискову,
І ,наче скрипка, яблуня скрипить.
І хлів хропе,немов оркестр грому,
І хліб в коморі тихо й міцно спить..,
Й вкриває небо,наче матір доню,
Липневу ,теплу,тиху,літню ніч

(Насправді це - крутий і дуже крутий авангард, справжній сільський реп, і це без жодної насмішки, бо образи справді яскраві і насичені, інша справа, що автор поєднав всі існуючі протилежності, але чи не таке нині життя, особливо за містом? Так і хочеться продовжити, вириваючися вже до класичного року в нашому його трактуванні - "Галю приходь...!" В.Л.)

(Далі обов'язково буде)

Висловитися.

Copyright 2000 - "ПОЕТИЧНІ МАЙСТЕРНІ" - Львів