"Поетичні майстерні" - Ляшкевич Володимир | "Кінець древності" - Частина VI Глава ІІ "Столиця" 'Кінець Древності'
      

Частина VІ: 'Ехнатон'



Глава 2. 'Столиця'

1
"Скажи Раі, опісля того як
наш Пераа недавно сповістив,
що визнає верховним тільки Ра,
чому він знову думає про зміни?
Ідуть чутки що й Ра його не тішить."

Са дивиться уважно на Раі,
який готує страви для вечері,
і додає по паузі, -" Я бачив,
я бачив на базарі чоловіка,
він запитав чи я навчаюсь в школі.

А потім розповів про свої біди.
І говорив, що був колись жерцем,
та зараз змушений бродити світом
заради будь-якого заробітку, -
Цар тисне на служителів Амона,
повсюди їм урізує платню,
накличе цим біду страшну на Кемет,
бо ті жерці оберігають край.
Показував на тілі письмена
і навіть Правди знак на язиці.
Мовляв, одну лиш істину говорить.

Чи це можливо вчителю? А ще
казав, що Пераа узяв хебреїв, -
тих бідних чабанів на замість знаті,
що вірою і правдою служила, -
аби закабалити знову люд,
як то колись вже було при гіксосах.
І поміж чабанів вже є такі,
що мають обрізання знак на тілі,
як в Пераа, чи у жерців найвищих.
Мовляв, вони готові взяти владу.
Казав, щоб учням іншим розповів."

Раі закінчивши приготування,
сідає разом з хлопчиком за стіл, -
"Бери ось корж і молока попий.
Тобі вже десять років і повинен
ти розуміти хто і що говорить.

Воістину кажу тобі - Усеру
магічні формули, що вітру порох.
Усі вони залишаться отут,
коли підеш, як і прийшов, душею.
В серцях на суді важитиме правда.
Хіба тебе я не навчав цьому?
Ти думаєш, - раз правди знак - не бреше?
Повинен довіряти ти знанням,
які отримуєш від мене, в школі,
довкола озиратися і зріти,
а не водити порожньо очима.

В роки правління батька Пераа
не відбувалося великих воєн
і нині теж не має й глянь навколо -
повсюди у роботі множство люду,
піски від річки стале відступають,
і тут і там старі канали оживляють
поля, в яких зросте нове зерно.
То чи жерці явили це добро?

Чи може захистили від хамсину ?
А раз у нас багаті урожаї -
в містах пожвавлення, сюди привозять
селяни задля обміну продукти.
А значить добре чуються майстри,
та і купці тоді готують судна
з товарами в чужі далекі землі.

Коли немає війн, зростають всі,
і навіть скотарі, - чому би їм
не розростатись на лугах багатих.
Вони данину платять справно й рештки
до міст і сіл приводять на продажу.
Багатшають на цьому, та поміть, -
мій любий Са, свої земель не мають.
Чужинцям заборонено у Кемет
поля купляти, сіяти для себе.
То що лишається хебреям ще,
як не старатись зачепитись в місті.
Нема нічого дивного у тім,
що Пераа наймає нині слуг
з простого різноплемінного люду,
поміж якими, звісно, є й хебреї.
І цар таке, звичайно, має право.
А що із знаті багатьох нагнав,
то це, я знаю, Кемет до вподоби, -
знущання та крадіжок стало менше.

Тепер, мій дорогий, про обрізання.
Тобі відомо, що Ісет знайшла
усі частинки чоловіка свого
окрім одної, - що ковтнули риби.

Відомо й те, що зроблена була
вона йому із золота взамін.
Відомо, що Унефер царював,
коли тут жили многі племена.
Чому ж тебе дивує, що у славу
і пам'ять, крім жерців і Пераа,
й сусіди наші обрізають плоть?
Скажу тобі, що є воно корисним,
коли живеш подовгу без води
й не можеш тіло вчасно обмивати.

Про задуми ж царя мені відомо,
що незабаром Пераа від'їде
в нову столицю, котру збудував
Аменхотепу наш умілий Менес.
А більше знати не повинні ми.
У нас з тобою повно інших справ,
аби носи не підіймати вгору."

Са вже поїв - стоїть біля жерця
і тулиться до нього головою, -
"Я бачив сон, що ти у храмі правиш,
а Менеса чомусь ніде не має.
Скажи йому про сон мій, я не хочу,
щоб він надовго знову від'їжджав."

2
Запряжена четвіркою коней
летить понад рікою колісниця,
виблискуючи золотистим сяйвом.

У голих ще полях незвично людно.
Народ кричить, вітаючи царя.
В момент ж проїзду - юрби завмирають,
схилившись на колінах до землі, -
"О, будь благословенним наш Палаце!"

Слідом за Пераа мчать колісниці
сановників, різноманітна знать.
Всім весело, окрім звичайно тих,
у кого поле прямо при дорозі.

Цар їде у збудовану столицю.
Він видимий народу, наче Сонце,
коли над обрієм воно стає
й любов'ю світ довкола обіймає.
Він так задумав, він бажає так.
І значить так воно усе і є.
Аменхотеп щасливий, - незабаром
він зробить новий крок до світла Правди,
хай тільки добереться до Палацу.

Весь світ почує справжнє ім'я Бога,
впаде обману віковічна мряка.
Проте нехай не думають, що їм
він намалює щось нове, чи зліпить.
Правдивого Творця не можна зріти,
бо він не має в цьому світі форми,
окрім звичайно усього того,
що є довкола нас, у нас самих
і звісно ока в чистих небесах.
А раз невидимим є справжній бог,
чи можуть бути видимими інші?
Їх недарма ніхто ніде не бачить,
а Сонце бачать, бачать - ось воно.
І він його просвітленим є сином, -
невидимої сутності, - що раз
родивши Ра, вбирає Ра щоночі,
і править світом одноособово.
Бог західного Сонця, Бог Атон ,
ось ім'я Того, Хто вбирає Ра!
Хто закриває сяйво свого Ока!

А що ж Усер, для чого він потрібний?
Аби лише жерці йому служили?
Писали свої письмена магічні,
і брали щедру плату за обман!
Лише на перший погляд в них Амон,
чи сотні інших богів і божків,
насправді всі займаються одним,
протягуванням через Суд по смерті.
Нема уже Усера, він пішов.
Куди? Куди послав його Атон.
І що є Бог, - як не Правдивий Суд,
як не Велика, Справжня, Справедливість,
як не Одна Безмірна Особистість,
що не підвладна хитрощам людським.

Раі ж і Менес слів заклять не пишуть
й не вимагають у Творця нічого,
а тільки просять сили й доброти.
Хоча мені усього не відкрили,
та й того, що пізнав достатньо, щоб
відмовитися від життя в обмані.

Мій батько мусів ладити з Амоном.
Казали був народженим від нього.
Явили Тутмосу Мутемуа ,
за тим пішло-помчало безупинно.
Чутки поширилися - непорочній
явився вісник від Амона - Тот,
який і сповістив Мутемуа,
що матір'ю вона невдовзі стане.
Бог Неф підніс тоді їй Анкх до губ.
І сталося зачаття непорочне, -
бо ж без гріха зачала сина Гора
також божественна Ісет колись.
А народився батько і відразу
йому прийшли вклонитися боги,
царі з дарами, многі, многі люди.
Цікаво чи хто бачив тих богів?

І що міг батько вдіяти з усім цим?
Лише одне, - женитися на Тейє
і виростити сина для борні.
Як він боявся, щоб мене не вбили.
А чи мої хвороби не з отрути,
яка постійно зблискує в очах
прислужників кривавого Амона?
Ну що ж, - прийшов нарешті помсти час!
Мій батько мусів ладити з Амоном.
А я не буду, я відкрию правду!

Цар підіймається й б'є батогами
коней, що стишили політ вперед.



      


Читати нову главу
Повернутися до змісту
Всі примітки

Нефтіда - сестра Усера і Ісет, - богиня пустелі, неродючої землі.

Хамсин - сухий гарячий південно-східний вітер в Північній Африці з кінця квітня до початку червня (40 днів).

Атон (др.єг.) - початково бог сідаючого сонця, сонця на заході, пізніше в часи Ехнатона набув абсолютного монотеїстичного значення, - перший відомий достовірний факт монотеїзму.

Мутемуа (др.єг.) - мати фараона Аменхотепа III, нібито народженого непорочно.

Неф - один з др. єгипетських богів.

Анкх (др.єг.) - ієрогліф життя, в виді хреста з кругом нагорі. Символ божественності, - атрибут богів, який вони вручали царям.