"Поетичні майстерні" - Ляшкевич Володимир | "Кінець древності" - Частина VI Глава III "Менес" 'Кінець Древності'
      

Частина VІ: 'Ехнатон'



Глава 3. 'Менес'

1
Жрець Менес помирав.
Довкола нього
в саду зібралися найближчі друзі.

Ще ранком Жрець Верховний чувся добре.
Був радий вирішенню різних справ,
які тримали у Ахатетоні, -
візир Янхаму врешті прийняв місто,
в столиці оселявся Пераа.

Верховний жрець звелів почати службу
з нагоди переїзду Пераа,
аби щасливо правив там і мудро.
Затим при всіх подякував Раі,
що за відсутності своєї в храмі
життя текло усталено і свято.

А потім, відчуваючи утому,
пішов посидіти в тіні дерев.
І тут, в саду, у нього стався напад.

Хотіли віднести старого в дім,
та Менес, слабнучи, мов цвіт в пустелі,
розпорядився всім зійтись до нього.

2
Жерці печальні, сумно споглядають.

Старий вже попрощався з кожним з них
й тепер губами ледве чутно шепче
свою останню волю, - перекласти
свій сан першожерцевий на Раі
і наказово скошує свій погляд.
Один з його помічників здіймає
з грудей старечих посох. І підносить.
Разом із древком тягнеться рука,
що мов зрослась із посохом у ціле.

Раі приймає дар в свої долоні
і відчуває як вага, ввійшовши,
відразу переповнює єство,
цілує руку Менеса і мовчки
її тримає у своїй руці.

Старий тим часом вибачення просить,
за те, що не вдалося це здійснити
спокійніше, що так запрацювався.
Та нове місто видалось на славу
і Менес впевнений - майбутні ріки
почнуть текти зі зробленого нині, -
"І цар щасливим є. Його дари, -
великі і коштовні, тут уже..."

Один з жерців, вклоняючись, підносить,
папірусу сувої до Раі, -
"Докладено до списку головного.
Оцінено в утенах і дебенах
за нинішньою вартістю речей.
Тут і перелік повний володінь,
майстрів, ремісників і землеробів…"

Раі спиняє монолог жерця,
бо Менес тихо мовити почав:
"Діла цареві бачаться шляхом,
яким ступає він по волі Вищій...

І хоч подекуди правитель юний
нас ображає різним, - ми його
залишити одного не повинні.

Лікуй його, Раі, і радь йому.

Нехай він зветься зараз Ехнатоном
і вірить від душі
в Творця Атона,
не супереч у вірі... - супереч,
коли гріхи здійснити забажає.

І хоч Усера поки не чіпає,
та забуває,
вмовчує його, -
це зле і може
кінчитись недобре.

Ще провінційних зникнення богів
наш люд, напевно, стерпить,
- буде тихо
в прихованому місці їм служити,
але Усера не віддасть ніколи.

І не повинні ми
добро втрачати.

А храм наш має бути між людей,
як було це завжди.
Нехай вони
є темними й багато мають вад, -
та призвані ми їм допомагати.

І ще сказати маю,
як повинен
ти діяти на зібраннях Дев'ятки…"

3
Закінчивши із необхідним Менес,
запрагнув, щоб привели учня Са, -
"Хай очі мої втішаться востаннє."

Печальний Са сідає при Раі.
У Менеса світлішає обличчя.
Він робить із зусиллями усмішку:
"Ну ось і все.
Рука уже на серці.
Так гаряче, немов би ллється кров...

Мене вже кличуть,
кличуть... я повинен,
не суперечити, і хочу йти,
і знаєш, - не боюся.
Все зробив...

Довкола мене спокій і у мені.
І ви, мої улюблені, поблизу
і залишаю вас
в хороші дні...

Не витрачайте тільки
марно сил
на прорікання
знаних нами істин.
Їх розуміння до людей прийде,
коли вони
задихають вільніше,
коли у змозі буде їм присісти,
а не упасти по прожитім дні.

Коли почути зможуть
іншу думку,
побачити, відчути -
світ безмежний.

І це початком буде розуміння
Життя, Закону,
- всьому є початок -
початок виходу з пітьми…"
Раі,
вслухаючись в слова враз помічає,
що Менес не ворушить вже губами
і очі непорушні - в поволоці.

Жрець шиї доторкається тонкої,
хоч знає, що учитель вже пішов.
Звучання слів відразу затихає.



      


Читати нову главу
Повернутися до змісту
Всі примітки

Нефтіда - сестра Усера і Ісет, - богиня пустелі, неродючої землі.

Хамсин - сухий гарячий південно-східний вітер в Північній Африці з кінця квітня до початку червня (40 днів).

Атон (др.єг.) - початково бог сідаючого сонця, сонця на заході, пізніше в часи Ехнатона набув абсолютного монотеїстичного значення, - перший відомий достовірний факт монотеїзму.

Мутемуа (др.єг.) - мати фараона Аменхотепа III, нібито народженого непорочно.

Неф - один з др. єгипетських богів.

Анкх (др.єг.) - ієрогліф життя, в виді хреста з кругом нагорі. Символ божественності, - атрибут богів, який вони вручали царям.

Утен, дебен (др.єг.) - грошей в описуваний період ще не було, був натуральний обмін, який прекрасно влаштовував усіх в той час, але при тому, що гуску можна було обміняти на зерно, чи худобу на деревину, - був встановлений еталон відносної вартості товарів. В часи Нового царства таким еталоном вартості стала спіраль з мідного проводу, що називалась "Утен", цей еталон навіть мав свій ієрогліфічний знак. "Утен", зазвичай, не переходив з рук в руки. Другою одиницею вартості в описуваний період був дебен, це слово спочатку значило "кільце", але з часом воно стало значити не сам предмет, а його вагу (Літвінов Є.В.). Вага - 91 грам.

Ахатетон (др.єг.) - буквально "Місто Сонячного обрію", столиця древнє Єгипетського царства з 1370 по 1350 роки до Р.Х.


Читати нову главу
Повернутися до змісту
Всі примітки