Поетичні Майстерні - Львів Купить справка-вызов на сессию ссылка. . Купить диплом СПБ читать дальше.
Організація власних та підтримання існуючих регіональних та мережевих конкурсів в різних жанрах українського мистецтва
Осередки поза Львовом
Наші меценати Наші меценати
Наші інформаційні спонсори
Головна сторінка
Хто ми
Панорама
Духовна практика
Поезія
Проза
Публіцистика
Театр
Візуальне мистецтво
Поезія
Духовна практика
Публіцистика
Автори
Архів
Бібліотеки
Журнали
Cторінки
Для чого
Контакти

ВАША ПРОГРАМА

Маніфест розділу

Архів оглядів:
Квітень 2002
Березень 2002

Пошуки еліти

Історико-культурні дослідницькі дискурси


Енциклопедія

АФІША:

Новини культури
Хроніка тижня від мерії

Концертно-театральна афіша Львова

Новини регіональні Львівська мерія.

Про інтернет



Rambler's Top100

ПАНОРАМНИЙ ОГЛЯД.

Про навколишнє і внутрішнє очима незаангажованого спостерігача

Матеріали на цій сторінці знаходяться на стадії написання.

ТРАВНЕВІ    ПАХОЩІ        Огляд: 01. 05. - 01. 06. 2002р.:

ПОРТРЕТИ НА ФОНІ
ЛАНДШАФТУ:

СВІТ


Володимир Ляшкевич : Бував це я нещодавно в Москві. Обминаючи в дорозі, в поїзді, абсолютно знахабнілі російськомовні банди, і офіційні, міліцейські, в самій "російській" столиці, між інших справ мав і "літературні". Суть їх була у пошуках вельми втаємниченої книжки Олександра Ісаєвича Солженіцина "Двісті років разом" - том перший.
Хоча Олександр Ісаєвич і є сьогодні найвидатнішою постаттю як Росії, так і всього східного братнього слов'янства, але його остання книжка не продавалася ніде. Малого того, навіть в комп'ютерну мережу, що поєднує всі московські книжкові магазини вона не була занесена. Звісно, книжку я таки знайшов, прямо у "Олександра Ісаєвича". Тобто в його офіційному московському представництві. Книжечка виявилася достойною, чесною і зважено написаною. Кожне слова Метра обгрунтоване джерелами власне єврейського походження. Що видається надзвичайно важливим. Висновки вам робити самим, одначе, окрім мене книжку, ледь не цілими тиражами купляли і певні молодці, що як сказали працівники офісу, вивозять їх і спалюють, тому , можливо, з її прочитанням у вас виникнуть деякі труднощі. Хіба що на Україні ця справа знаходиться в інших руках. Та менше з тим. На чому закінчується в даному напрямку погляд А.І.Солженіцина? Чи можливо його провести далі? За євреїв. Спробувати зрозуміти, а Що сьогодні ховається за їхніми, таки сильно посіченими життям спинами? І чому, врешті-решт, "наїзди" на будь-які нації і народності допустимі, а ось на одну - єврейську - ні? Кому вигідно роздувати боротьбу з антисемітизмом до абсолютно "ідіотських" масштабів і інколи на голому місці?

Різні полюси:
Погляд на матеріали А.І. Солженіцина з центрального єврейського ресурса "http://www.sem40.ru/anti/ " - реконструкція тексту.
Погляди за іудаізм сьогодні. Дещо про "масонство" з православної (?) точки зору. "http://www.prawoslavnyi.narod.ru/jl.htm" - реконструкція тексту.

На чому поки що зупиняється погляд А.І.Солженіцина? Чи можливо його провести далі? За євреїв.

або Дискусійне питання №1

____ Співчуваючи постраждалим у наслідок минулих і майбутніх терактів, усе гостріше розумію, що теорії і практиці "Відкритого світу" замало скелястого підгрунтя Манхетена для вибудови хмарочосів Західного благоденства в дусі лібералізму. Тобто, Архімед таки не помилявся, твердячи, що потребує тільки точки опори і він переверне Землю - фінансової точки, ба навіть цілої Америки, виявилося малувато, бо шановний вчений із Сіракуз говорив про точку за межами того предмету, який таким чином збирався перевертати. Але чи збирався (збирається) хтось із маючих реальну владу нині змінювати своє царство (але можливо це я помиляюся стосовно добрих намірів "від капіталу")? Не слухав недовчений студент Ульянов-Ленін старших товаришів, а вони попереджали, що неможливо побудувати соціалізм в окремо взятій країні (але чи він саме цього прагнув?) . Потім виявилося, що соціалізм є лише хворобою, і все начебто добре, якби лібералізм, як основна доктрина капіталізму з людським обличчям, раптом не затемпературив. Хоча, можливо, температурить і щось інше? Чи взагалі не існує суспільних концепцій із людяним обличчям і є тільки якісь приховані інтереси аж надто владних сил, яким стало чогось не доставати? Їх управління втрачає ефективність? Лібералізм дійшов до рівня, коли став чомусь і комусь перешкоджати? Ну неможливо відкриту і ліберальну систему, зав'язану на всі світові можливості та ресурси, не опирати на ті ж світові реалії, в умовах коли її найкращий зразок - Сполучені Штати Америки - споживає більше 50% загальних ресурсів, а ще є Європа, Японія, Бразилія-Аргентина, Китай - Індія, азійські тигренята. І продовжувати опирати по-старому не получається. "Вівса" навіть на цю, авангардну групку, не вистачить, не то що для інших. Чому і для чого саме не вистачить? Питання теж дуже цікаве, як цікаві і приклади фундаментальних монополій, що стоять і тут і там на дорозі як людського здоров'я, так і технічного, і навіть політичного прогресу. І чи тільки приклади промислових монополій, зразки теологічних монополій вражають ще сильніше? І проблема не у хибності ідей лібералізму, - протиріччя, з якими він зіштовхнувся всередині себе і ззовні, дають йому черговий поштовх до розвитку. Але цивілізаційна система температурить і це помітно неозброєним оком. З-за чого, докладніше? Трудова Європа і Америка, Азія не можуть вийти на новий, більш продвинутий рівень виробництва? Грошей не вистачає? Та ні, аж забагато. Тоді, можливо, криза інформаційної системи, криза управління, менеджменту? І справді, на якому рівні приймаються незалежні економічні рішення? Дрібний інвестор відчуває за своєю спиною несвіжий подих чогось іншого, що неможливо передбачити, на що неможливо вплинути, з чим неможливо домовитися? Що не включили американські вчені - Нобелівські лауреати з області економіки - у свої системи розрахунків економічної стійкості і надійності інвестицій, якщо кризи захоплюють зненацька, коли, здавалося, підйом і швидкий розвиток явища незворотні? Ведеться ще якась велика гра? І, як завжди, за владу? За утримання її, чи за здобуття? Той, хто хоче її утримати бореться з лібералізмом, чи є його апологетом?
У всякому випадку досвід свідчить - лібералізмом і не пахне там, де починаються кровні інтереси великих і дуже великих форм власності. Тобто лібералізм, як сукупність наших домовленостей відносно свободи самочинно управляти власним життям у повазі до волі і прав ближнього у зрілому суспільстві, дійшов до вершин і до горизонтів, на яких діють інші правила? З горизонтами зрозуміліше, там традиційні культури, що з лібералізмом не ладять по причині невирішеності тих самих питань власності. А ось, що бачимо ми над собою, над Європою, Америкою?
Добре, поставимо питання інакше, - що саме все наполегливіше пропонується нам на взамін нашого права здійматися вгору в управлінні власним існуванням, існуванням націй, народів, і, врешті-решт, самого відкритого суспільства? На перший погляд альтернативи розвитку ніби й не має, але не має і відкритого суспільства - без темних і дуже темних плям, звідки долинають команди. Є старі фундаменти цивілізації, від аморальності людської практики якої сучасні покоління відмовляються - церкви пустіють, держави втрачають чіткість своїх кордонів і владних контурів. І церква, і держава, взявши на себе надмірні функції, - отримали глибокі кризи цих функцій, які не піддаються лікуванню. Церква ще стале хоче вести і керувати, замість допомагати людині в її дорозі згідно Промислу Божого ( як вирізняється на цьому фоні нинішній Папа !), а держава, замість зрозумілого захисту свого "електорату", намагається начебто досягнути і втілити ідею Істини і Справедливості, до яких не має майже жодного відношення. Чи це не брутальне лицемірство, вибудоване на темності людській? Звичайно і держава і церква ще потрібні, але їх існування далі неможливе на старих засадах. Все питання в свободі? В принципі, лібералізм допускає зміну і розширення бази під нашими ногами, аби ми могли осягнути даровану нам Промислом свободу. Одначе є й інші потуги, що посилилися одночасно з подальшим розвитком свобод і з кожним днем видаються більш нав'язливими. Можна вже навіть сказати, що представники цих прихованих і неприхованих сил постукали в кожний дім у всьому світі. Та й видання їхні є наймасовіші. Хто за ними стоїть? Може ті, що спричинили дві останні глобальні війни в Європі і підтримують воєнне протистояння у цілому світі, хто, поки що, тримає більшу частину світових фінансів у своїх руках?
Нагорі - це "добре відомі" сімейні клани, нижче - це майже вся інформаційна система "цивілізованого світу" і ціла теологічна закрита система, відвічним ворогом якої була і є античність, закон і право, а основним постулатом байка, - світом править диявол -, що логічно веде всіх до погибелі, окрім, ну звичайно - тих, хто в системі. Не будемо зараз говорити про те, до чого приводить така теологія. Попробуємо поспостерігати за світом поглядом цих "богом обраних" кланів і груп. На їх тісну взаємодію з демократично вибраною владою. Відразу зауважу, що тут вже не йдеться про якусь національну належність, хоча початково вона була і залишається, у якості теологічного базису. А є лише "вибраність" і надзвичайна, неймовірна влада, яку ця вища вибраність отримала, звичайно від Бога, і цей статус підтримує. Тому непорушність доктринальної системи, що освячує витоки і дух вибраності є дуже важливою, як, власне, і місця витоку цієї доктрини, місця її застосування. А хто має необачність не дуже довіряти всіляким доктринам, має бути таки переконаним у істинності її подальшим ходом подій. Як у нашій україно-російській дебільній армії - "не знаєш - научать, не схочеш - заставлять". Інакше влада буде ще сильніше вислизати з міцних, натруджених, кривавих рук.
Отож - місця витоку. Єрусалим ? Що про нього сказано на майбутнє? І що там і довкола нього робиться нині? Можна з упевненістю прогнозувати подальше нагнітання пристрастей. Більше того, як завжди сюди за вуха тягнуть Європу, її солдат ...
(Далі буде. Матеріали опрацьовуються)
УКРАЇНА


Як мислить українська влада: У всьому світі ті, хто при владі, беруть собі все що можна і неможна. Тож не чіпайте і нас. Україна - суверенна держава!
Як мислять жителі України: Дайте нам спокій. Віддихаємося від побудови соціалізму, а там, можливо, візьмемося за інше.

Матерія не зникає - її сліди видимі, а запахи тілесні.



Напружені роздуми над тим, чому на виробництво гіршої продукції Українська промисловість затрачає в 5-10 раз більше енергетичних ресурсів аніж західна привели до несподіваного відкриття. Раз енергія не зникає, а все інше начебто співмірне, то існує іще щось, невидиме, - ЗАПАХ! Великий і густий, який, звичайно, забувають долучати до експорту, залишаючи його дома. Даремно. Не було би тоді ні різних звинувачень у неправдивій інформації, ні демпінгових процесів, ні обурення тубільного населення. А то ж суцільна несправедливість, - борщ із шинкою там, а запах тут, метал там, а з труби... В одній тільки Донецькій області в повітря викидають 2 млн. тон дуже шкідливих речовин, а назбиралося в тій же області більше ніж 4 мільярдів тон цього добра. І нам, тут, на заході України вказують на них як на зразок?! Отож про сморід.

(Далі буде)
Варто запам'ятати:
Усе, що гарантує наша сьогоднішня держава - це майбутню нікчемну
старість.


ЛЬВІВ

Отримаємо перемогу як не над живими ворогами зі сходу, так над мертвими із Заходу.

а також
Маємо надію, що Український суд зверне увагу на скромну персону бувшого мера міста Львова п. куйбіду.
Чи в пана Буняка теж міська скарбниця від паркування автотранспорту немає прибутків? "Causa materialis" - (причина матеріальна).


ПИТАННЯ БЕЗ ВІДПОВІДІ ?

  Якщо поняття "народ" змістовніше селективно вистріляної однокласової популяції, тоді український народ на Україні тільки формується?
  Звернення:
Друзі, Пропоную Вам і далі відмовляти цьому державному апарату у фінансовій підтримці. Колись великий гуманіст Ганді, призвавши жителів Індостану не співпрацювати з англійцями, припинив те свинство, яке, майже в тих самих формах, відбувається у нас, в Україні.


Copyright 2000 - "ПОЕТИЧНІ МАЙСТЕРНІ" - Львів