Поетичні майстерні - Андеґраунд - Львів УФ принтер для печати на всех поверхностях.
Поезія. Засоби та зразки для створення власних справжніх концептуальних світів. Конкурси, огляди, відзначення, аналітика, рейтинги уподобань.
Осередки поза Львовом
Наші меценати Наші меценати
Наші інформаційні спонсори
Головна сторінка
Філософія розвитку нашого сайту не полягає в періодичних змінах обріїв, а швидше в деталізації ландшафтів поетичного існування
Панорама
Духовна практика
Поезія
Поезія
Архів
Автори
Бібліотеки
Для чого
Тлумачний словник
Енциклопедія
Знайти книжку

НАШІ ПОЕТИЧНІ
СВІТИ.
1. Куртуазний маньєризм
2. Сонети
3. Фламенко
4. Осягнення любові
5. Класична музика
в поетичній інтерпретації

6. Неоготика Необароко... Mодернізм Постмодернізм
7. Блюз. Джаз...
8. У жанрі хайку й танка.
9. Пісеньки
10.Фемінізм. Постфемінізм
11.Епос та Хроніки
12.Андеграунд
13. Просто лірика

__ Про поезію в прозі.





ПОЕЗІЯ КОНТРКУЛЬТУРИ. ЗНАЙОМСТВО

Майстер-класи: Й.Бродський                               Наш Андеграунд

 В.Л. -  Це наш перший ведучий рубрики - "Unam in armis salutem".
" Ілюзії тануть. Події наростають, кроки вимагають особистої відповідальності..."  Жорж Дикий. Unam in armis salutem - Тільки в боротьбі порятунок

АТОМНА СУБМАРИНА АНДЕГРАУНДУ
Погляньте Хто прийшов!
Жорж Дикий,
до ваших послуг
Володимир Ляшкевич : Представляючи вас, веб-капітане Жорже, команді нашого творчого судна, спробую акцентувати Ідеї, що ведуть нас, наповнюють змістом наше андеграундове "webйове" плавання. Відійдемо поки від небезпечних засобів до метафоричних, одначе, високих, цілей. Підшукаємо постулатик, близький статусу непримиримості, посадимо його в горщик у капітанській рубці, хай зеленіє. Ось, наприклад, зернинка - "немає нічого прекраснішого за правду на голе тіло".
Допустимо, що тіло прекрасне, а правда замаскована, я так підозрюю, що неспроста вона замаскована - різним мотлохом покрита. Хто, як не ти, твоя команда, її, правду, рятуватиме?

Жорж Дикий : Я і рятуватиму! Невже якісь сумніви? А чого ж ні - "правда" ж бо жіночої статі?! Хоча остання - повна відсутність будь-якої правди - це вроджена брехуха, інакше чому полюбляє так себе прикрашати? Отже, беремо в полон, кладемо, себто ложимо і роздягаємо...

В. Л. : Прекрасно... - Оу, хвильку, який жах, Жорже, але ж окрім поеток є і поети, їх теж отак - в полон, "ложимо і роздягаємо"?

Ж. Д. : Роздягаємо всіх. Взагалі, що нам важливіше: процес чи результат?

В. Л. : Добре запитання! Давай домовимося так, що відносно поеток - процес, а стосовно поетів - результат?
Але ще, погодься, Андеграунд це і фронт боротьби із зовсім не сексуальним, заскорузглим, консервативним, з дебільною клановістю посередності, утрамбованою досвідом соц.реалізму до стану археологічної вигрібної ями. Що будемо робити з цим?

Ж. Д. : Почну з першого. Зауваж, що поеткам оголювати душу значно важче за тіло. Тут дійсно важливий процес.
А з поетами інше -їм треба подивитись тверезо на себе - можливо тоді буде варто і кинуть, як не пити, то принаймні писати високим стилем, перейти до паркану ...
Стосовно нашого суспільства - яке свій сморід давно не ловить, своїм ж бо обталапане, і зводить людське життя до борсання в помийній ямі, куди постійно доливає різне ге, - ми повинні дещо модифікувати ці запахи, провести через себе, через наш арсенал зброї, через торпедні відсіки, аби їм відкрилась сутність ними ж і породженого.

В. Л. : Це добре - і критично, і через себе пропустити. А заклики до революції, до якоїсь там андеграндової "заворушки" будуть? Чи зразу стріляємо? Дивись, засадять ще нас поглибше, з роботи звільнять. О, Жорже, ти, взагалі, в тому житті десь працюєш? Вигляд у тебе, чесно кажучи, розбійничий. Хто ти "там"?

Ж. Д. : В андеграунді я не тільки творчо знаходжусь,а там і працюю, хоча розумієш сам - заробіток на життя - марудна потреба... Так ось, Правда поєднується з незалежністю, а поезія і поза - ні. І стосовно статусів, поглянь, - блатні посади просто так не даються - взувай душу у чобітки фальшу. Тож і вважаю за краще вичищати помиї, аніж ними бути. Відповідно вище чорнороба, столяра, теслі, на всі руки майстра так не піднімаюсь і тому звільнень не боюсь. Мене можуть послати, але чомусь я завжди випереджаю, не позуючи!
До речі, Поезія і поза - чи не основні теми андеграунду. Щодо поеток - ясно: вони без поз не існують. Але поет в позі - це жах! Не має права на холосте, безплідне існування! Особливо в андеграунді.

В. Л. : Себто жіноча присутність в андеграунді фундаментально носить таки пасивний, бездіяльний, і, певно, тимчасовий характер. Відвернула носик, зробила жест і прошу мною милуватися, такою непереборною і незламною, а ще краще винести на руках з поля бою. А чоловіки при цьому повинні бути в дії - "заявив - зробив"! Що для андеграунду швидше "помітив - розламав"! Так?
Але вертаючи до твого статусу, - ти ж розумієш, що важка праця не додає тонкощів, як в житті, так і в поезії. Виробити свій творчий стиль - це значить мати його в собі й навколо себе повсякчас. І нам всім цікаво, який він - твій стиль, які твої творчі принципи? Врешті-решт, саме користуючись цим усім ти збиратимеш групи захвату, арсенали зброї, і вестимеш цю нашу атомну субмарину до ворожих берегів?

Ж. Д. : Я так розумію, що потрібно налаштуватись - серйозно, без бахвальби - в цьому ракурсі перший неписаний наказ мій стосувався би гальюна нашої субмарини - "Якими величезними не були би тут ваші досягнення - все одно змити!" Принцип простий: - не працювати в гальюні і для гальюна. А проростати, пробиватися на поверхню, за чистим повітрям, бо тільки небо - чи не єдине, до чого варто пробитися...


___Коли еліта покидає тіло суспільства, з ним Незмінно залишається вічно юний андеграунд...

В. Л. : Що ж, дозвольте Кеп передати у ваші руки цю першу нашу власне Українську атомну субмарину андеграунду, - піднімайтесь на борт, набирайте команду, - порт приписки "Поетичні Майстерні", місто Львів.
Атомна субмарина українського андеграунду
(Далі буде)



Copyright 2000 - "ПОЕТИЧНІ МАЙСТЕРНІ" - Львів