Поетичні Майстерні - Львів таможенная очистка груза, международные перевозки киев . календарь настольный . серводвигатель
Організація власних та підтримання існуючих регіональних та мережевих конкурсів в різних жанрах українського мистецтва
Осередки поза Львовом
Наші меценати Наші меценати
Наші інформаційні спонсори
Головна сторінка
Поезія сонету
Панорама
Духовна практика
Поезія
Поезія
Архів
Автори
Бібліотеки
Для чого
НАШІ ПОЕТИЧНІ СВІТИ.
1. Фламенко
2. Сонети
3. Блюз. Джаз...
4. Неоготика
Необароко
постмодернізми

CОНЕТ. МИСТЕЦТВО ПЕРЕКЛАДУ

Суди мене, що був скупий у всьому,
Твоїм щедротам загубивши лік,
Що занедбав стежки до твого дому,
З яким душею зв'язаний навік,

Що на любов тобі належним правом
З чужими я ділитися посмів,
Своїм вітрилам дозволяв лукавим
Нести мене до інших берегів,

Бичуй мене, кляни мою сваволю,
Моїх пророків непростимий гріх,
Карай мене судом очей своїх,
Лише презирством не спричинюй болі.

Суди мене, злочинного стократ,
Твоя любов - мій добрий адвокат.

1966рік. Тихо і непомітно побачила світ маленька книжечка перекладів українською мовою сонетів Вільяма Шекспіра, які блискуче виконав Дмитро Паламарчук. Але їй судилося велике майбутнє - до сьогоднішнього дня ці твори в українському звучанні вважаються найкращими і найповнішими, оскільки Україна не багата майстрами, що бралися за переклади "Сонетів".

Моїх думок жагу втоляєш ти,
Як землю - хмара зливними дощами.
Мені з тобою миру не знайти,
Неначе скнарі з любими скарбами.

То гордий він, то схопиться вві сні,
Наляканий видіннями страшними,
То пхне червінці в сховища тісні,
То між людей ладен бряжчати ними.

Так я живу і в пеклі і в раю,-
По зустрічі настане знов розлука,
І біль тупий, спустошення і мука
Увійдуть в душу стомлену мою.

Ітак щодня - до розпачу й знемоги:
То я - багач, то я - злидар убогий.

Про всяк випадок нагадаю, що сонет - це чотирнадцятирядкова віршова форма, яка складається з двох катренів (чотиривіршів) і двох терцетів (тривіршів). Це класичний італійський сонет. А як ж виглядають твори Шекспіра? Шекспірівський сонет - це та сама чотирнадцятирядкова форма, але являє собою поєднання трьох катренів і фінального дуета (двовірша). Що ж, кому що подобається.

Напевно, немає того, хто б не погодився з афоризмом, сформульованим Жуковським: перекладач у прозі - раб, перекладач у поезії - суперник. Так, не просто перекладач, а свого роду імпровізатор, що потребує бездоганного знання мови і володіння віршем.

Ну й кинь мене - найгірше учини, -
Я все-таки не знатиму розстання,
Бо вік сягне мій лиш далечини,
В якій зупинеться твоє кохання.

Тож не боюсь найбільшого із лих,
Коли в найменшому - моя могила.
Від примх твоїх, твоїх учинків злих
Мене ласкава доля захистила.

Несталістю мене ти не зведеш,
Бо я живу лиш до твоєї зради.
Любов і смерть - мені одне і те ж,
Як тут і там є джерело відради.

Та радощів без смутку не знайти,-
Чи ж певен я, що вірна зараз ти?

Так ось про вправність Д. Паламарчука. (Оскільки Шекспіра в оригіналі я не читала, то повіримо на слово іншим - людям, компетентним у цьому питанні.) От як, наприклад, у сонетах 135 та 136 автор обігрує слово "Вілль", яке вживається в кількох значеннях: ім'я (скорочено від Вільям) і "воля", "бажання", "хіть", "примха".

Авжеж, волити волі всі ми вільні,-
То ж Вілля мати серцеві не гріх,
Нехай же вічно буде тільки Вілль в нім
Додачею до всіх волінь твоїх.

Чи ти, чиїх волінь безмежна сила,
Не вволиш волі - хай волає Вілль?
Чи, може, іншим серця ти вділила
І вільно Вілля витиснуть відтіль?

Безмежне море до свого привілля
Прийма й дощі в солоне лоно хвиль.
Тож будь і ти прихильніша до Вілля
І власну волю увелич на "Вілль".

Не відмовляй мені і серцем смілим
Вінчай усі свої воління Віллем!

От саме відтворення цієї гри і дає уявлення про рівень виконаної роботи. Зауважу, що багато перекладачів відмовились перекладати цю гру, обмежуючись приміткою.

Як видавсь я душі твоїй немилим,
Заприсягни нечулій і сліпій,
Що звусь я Волею, Волінням, Віллем,
То й маю залишитися при цій.

Доповнивши твого чуття скарбницю,
В числі волінь твоїх хай буде й Вілль.
Не важить там нічого одиниця,
Де множество зійшлося звідусіль.

Хай буде в велелюднім тлумі тому
Вілль, мов кукіль серед поживних зіль,
Аби в очах лишень і в серці твому
Щось важив той малопримітний Вілль.

Люби лиш волю - й перед світом цілим
Мене любитимеш, бо звусь я Віллем.

Без сумніву, Дмитро Паламарчук - перекладач талановитий. Але робота такого великого масштабу не могла бути виконана на одному рівні - є переклади кращі й гірші. Але ці твори стали великим надбанням нашої літератури.

Ну, хто ж колись повірить в ці слова,
Хай щиро цноти в них твої відбиті?
Мій вірш, як напис на могильній плиті,
Твоїх ціннот усіх не відкрива.

Коли б красу твою неповториму
Зумів я повністю відбити враз,-
Сказали б люди:"Бреше віршомаз,
Сю вроду він списав із херувима".

Взяли б на кпини зжовклі папірці,
Немов дідка, що ласий на похвали.
Та й казкою б нікчемною назвали
Усе, що бачим на твоїм лиці.

А хай твій син в далекі дні сягне ті,
Ти житимеш і в синові, й в сонеті.


Copyright 2000 - "ПОЕТИЧНІ МАЙСТЕРНІ" - Львів
   
  AD     MARGINEM

Конкурсна арена

Мережева скринька
Що таке сонет

Екскурси у світ поезії

Сторінками життя українських поетів