Поетичні майстерні - пісеньки про Ойчизну - Львів купить декоративный увлажнитель воздуха
Організація власних та підтримання існуючих регіональних та мережевих конкурсів в різних жанрах українського мистецтва
Осередки поза Львовом
Наші меценати Наші меценати
Наші інформаційні спонсори
Головна сторінка
Наш сайт  близько 1000 сторінок. Поетичні майстерні, що розвиваються в руслі альтернативному до поняття 'performance' чи 'акція'
Панорама
Духовна практика
Поезія
Поезія
Архів
Автори
Бібліотеки
Для чого



Rambler's Top100

ПОЕЗІЯ. ПРО ВІТЧИЗНУ

Перша сторінка:

Автори:
Віра Паронова
Володимир Півторак
Ніна Кур'ята
Юрій Тітов

Віра Паронова

ПЛАЧЕ ДУША

Осінь така зажурена…
В хмарах чоло захмурене…
Плаче дощами-зливами
Довгими і тужливими.

У нескінченній сирості
Гаснуть надії в сірості,
Сумнів підступним ворогом
В душу вповзає мороком.

Де ж вони, наші воїни,
Щоб за народ постояли,
Владою не схилилися,
Золотом не зманилися?

Плаче душа народова
Рідними дітьми продана,
На копійки розмінена
Нишиться обезцінена.

Храми в дзвінницях мріються,
А бездуховність зміїться.
Образ Іуди множиться
Серед людей знебожених.

Очі дітей озорені
Бойовиками скорені.
Співи дзвінкі, злілеєні
Жуйками міцно склеїні.

Може не все ще скінчено?
Кожен своїм промінчиком
Душу людську знекрилену
Сповнить новими силами?

© Джерело: "Поетика"

Володимир Півторак

Ти спиш

"Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві...
Т.Шевченко

Коли серед безміру днів
приходить спроквола отой
один -
Ти спиш ...
Коли на батьківських горбах
сини виїжджають з похмілля
в рай,
Ти спиш ...


Коли блудні діти твої
з далеких світів повертають
домів,

Ти спиш ...
Коли на останніх листках,
залишених осінню нам,
лиш страх,
Ти спиш ...


Засни, щоб не бачити крові,
поламаних доль, розтрощених хребтів.
На підступах волі, пірнаєш поволі
між червів, які копошаться в лайні,
о ні,
спи...



Ніна Кур'ята

* * *
Некупальські пливуть вінки
Й заставляють тужити воду
За всіма, що пішли у віки
По незнану якусь свободу.

За всіма, хто не йшов навскіс
І не бачив у тім провини,
Кревним градом червоних сліз
Захлинається Україна.

…Ми створили свій п’яний міт
Під казьонку і оковиту,
Й радо гинули сотні літ
За Велику чи Посполиту,

Ми пізнали свій власний Стікс,
Заплативши ціною крові
За фальшиво-чужий remix
Псевдоправди, недо-любові.

…Правду знайдемо у вині,
А історію втопим в Леті,
А любов нехай
Доживає дні
У останнім живім поеті.

Юрій Тітов

Віра у Пісню

Із темряви думок, в освітленість поезій.
А потім до Пісень, бо вірую у них...
Щоб співами були річок славетних плеса.
Щоб там, де рід живе, мій Голос не затих.
І не шукайте світ, де б Пісня вже замовкла,
Де б відголос не плив Марусею Чурай.
Із весен гомінких – до кольорів пожовклих,
Не втомиться душа співати через край.
О! Тільки зачерпніть краси з мойого співу –
І далі понесіть у пригорщі віків.
Щоб навіть Скіфських Баб, стояння мовчазливе,
Всесиллям огорнув мій настроєвий спів.
Із темряви думок... Спинитися не годен.
Занепад і зупин не вимір для Пісень...
І там, де Пісня є, дорога для народу,
Веде з густих темнот у світанковий день.
Інакше не кажіть... Беззвучність горло тисне.
Задуха всіх мовчань поникла в темноті...
А я завжди живу із Вірою у Пісню –
Співаю кожну мить в стражденному житті!







Повернутися на головну сторінку поетичного розділу.


Copyright 2000 - "ПОЕТИЧНІ МАЙСТЕРНІ" - Львів
   
  AD     MARGINEM

Конкурсна арена
(Визначення кращих)


Про авторське право

Закон про авторське право і суміжні права.



Ми просимо з повагою ставитися до авторів і їх робіт - поважати авторське право. При потребі ви можете з нашою допомогою зв'язатися з ними.