"Поетичні майстерні" - конкурсна арена - Львів
Організація власних та підтримка існуючих регіональних та мережевих конкурсів в різних жанрах українського мистецтва
Осередки поза Львовом
Наші меценати Наші меценати
Розмір призового фонду на 10.02.2002 р.
Наші інформаційні спонсори
ГОЛОВНА
Філософія розвитку нашого сайту не полягає в періодичних змінах обріїв, а швидше в деталізації ландшафтів поетичного існування
Панорама
Духовна практика
Поезія
Проза
Публіцистика
Театр
Поезія
Духовна практика
Публіцистика
Архів
Автори
Бібліотеки
Для чого

Наші лідери:

Таран Людмила
В. Герасим'юк
М. Фішбейн
Cкиба Роман
Сергій Жадан
В. Неборак
Ю. Андрухович
Федюк Тарас
В. Терещук
Римарук Ігор
Федорак Назар
О. Iрванець
Малкович Іван


Енциклопедія
Тезаурус
Тлумачний словник
Знайти книжку

Конкурсне визначення переможця
НАШІ ПОЕТИЧНІ
СВІТИ.
1. Куртуазний маньєризм
2. Сонети
3. Фламенко
4. Осягнення любові
5. Класична музика
в поетичній інтерпретації

6. Неоготика Необароко Модернізм Постмодернізм
7. Блюз. Джаз...
8. У жанрі хайку й танка.
9. Пісеньки
10.Фемінізм, Постфемінізм
11.Епос і Хроніки
12.Андеграунд

__ Про поезію в прозі.



ПОЕЗІЯ.ГОЛОВНА КОНКУРСНА АРЕНА


    R. M. Rilke "Листи молодому поету"
Лауреати попереднього відзначення:

I. Аня Хромова
II. Наталія Пасічник
ІІI. Олександр Юськов
III. Олекса Кашин
Чергове визначення. Літо 2003 р. - Осінь 2003 р:

Щиро вітаємо!

Лауреати наших поетичних з-літа-на-осінь спостережень :

1.Вероніка Арес м. Львів;
2. Олена Чайка м. Харків;
3.Шульга Вікторія м. Київ;
3. Скуба Ірина м. Прага.

Ура, нарешті, ми попереду!

Пояснення нижче.
Розмір винагороди не усталений і залежить від зібраних коштів. Але і в даному випадку:
перше місце - 200 гривень, або безкоштовне проживання 4 дні у Львові в зручний для переможців час.
Друге місце - 150 гривень, або проживання до 3 діб.
Третє місце - 100 гривень, або проживання до 2 діб.
Нагороду можна вибрати в будь-який момент земного життя.

    Рейтинг уподобань:
Ситуативний рейтинг особистих уподобань передає наше відчуття того, наскільки тонким у своєму сприйнятті-передачі навколишнього і внутрішнього видається той чи інший "новий" автор у надісланих нам поезіях. Твори переможців із "нових надходжень" потрохи переносяться на п'єдестали рубрик і до головного рейтингу уподобань і "вищої поетичної ліги". "Непереможці", якщо вони не проти, залишаються тут, з нами.
Знаком (!) можемо позначати динамічні і найцікавіші творчі майстерні.

Кінцевий рейтинг
надходжень:
(01.XII.2003)
_

1.Вероніка Арес
2. Олена Чайка
3.Шульга Вікторія; Скуба Ірина ;

4. Микитюк Олена
Багрянцева Олена
Драганчук Ярослав
Пташинська Діана
Бердник Олександра
Олег Романенко

та інші автори (справа і зліва)...


А також: Чільна десятка кращих
авторів нашого видання:


__ Кого i за що відзначено минулого разу ?
__Перегляд сучасних авторів "Поетики"


Пояснення:
Червень 2003 р. - Листопад 2003 р.
Починаємо конкурсне життя спочатку. Єдине, що пам'ятається чітко, - наступні настанови:
1. Конкурс проводиться в межах широкого поетичного простору наших поглядів. Від авторів, що знаходяться на цій сторінці ми, або отримали нещодавно поетичні твори, або очікуємо зростання їхньої майстерності, щоби заслужено їх нагородити.
Проходження:

Цього разу, ми поєднуємо літо і осінь в одному визначенні. Це дозволить і менше працювати, і більше займатися власною творчістю.
01/XI/2003.
Чому все саме так, а не інакше? Відповідь: "інакше" - це і є "саме так" для когось іншого. Наприклад, для мене. Відповідь не найрозумніша, але достатньо егоїстична, аби бути поетичною. Взагалі, складається враження, що доведений до паперового абсолюту егоцентризм і складає геніальність автора. Втім, це тільки на перший погляд так, бо ж на папері тільки відображення і досить таки суб'єктивне. А в нас і паперу немає, - одні електронно-магнітні поля, корпускулярно-хвилеві взаємодії і взаємовідносини. Чи не так? І що з цим робити?

___ Перше місце симпатій: Вероніка Арес.
Я запросив пані Вероніку до нашої віртуальної лабораторії. І для початку зачитаю вам, Вероніко, з папірчика вступну частину: "Щиро захоплююся енергетикою і поглядами нашої переможниці, хоча, маю сказати, що анонсована "Майстернями" творчість Вероніки Арес викликала різні оцінки. Одним подобається, інші знаходять причини для критики. Цікаво і те, що критикують, в першу чергу, чоловіки, і з досить таки нечіткою життєвою позицією, витончені, так би мовити, мужі. Не те, що інші, визрілі в різноманітних боях, - вони бачать у Вероніці бойового побратима, що, як на мене, даремно. Бо, по-перше, боги ніколи не були нам побратимами. А по-друге, - на відміну від сина Зевса й Гери, пана Ареса (відомого ще як Марс), бога бур і гроз, а потім воєн, пані Арес без сумніву жінка, і тому, швидше, богиня, що, зрозуміло, не полегшує ситуацію для будь-якої категорії "сильної" статі. Чому? Тому, що воюють проти нас. Надоїло їм, жінкам, у нашому світі, ось і змінюють вони його зараз, активно змінюють. До нас, зауважте, жодного жалю, і навіть в полон не братимуть. Виручає одне, кожній жінці дуже важко зрозуміти себе, об'єднати внутрішні сили:

"Ти є сама у себе, як війна.
Біліє у містах німа стіна..."

тож війна ще поки йде на їх території, але незабаром світ героїв зникне. І це буде світ героїнь?

Насправді, попри складне, а інколи враження, що і заскладне, змістове наповнення своїх віршів, Вероніка ще ніби знаходиться в оточенні вертикальних побудов неоготики, але гармонійно це не виглядає. Відчутна нерівновага, початок руху до складнішої мистецької системи ? Найближчі модернізм, необароко, неокласика. Судячи з усього, найімовірніше модернізм. Жаль. Та й знайти себе на "новому місці" теж не легко, особливо для тих, хто хоче і вміє виглядати вишукано... У відповідності до своєї і справді тоншої, і гармонійнішої натури.

"Оголені нерви
Пророслого серця
Далеко до стерви
Хоч голос продерся..."

Отож все так неоднозначно, але неймовірно цікаво і повчально, і привабливо. Можливо, це відгомін нових часів, коли вже ми, чоловіки, нічними метеликами летітимемо на світло полум'я, марячи сонячною галявиною.

"Мій німий, шовковистий, закоханий птах,
ти летів і у пам'яті моїй застиг. Ти застряг
і пропав. Я пригадую кожен момент,
твою сухість очей і відсутність цілунку в вустах,
густу темінь тіней і із тонкощів сплетені рухи,
стан омани й фігури істотно-глухий монумент,
марні вчинки й слова, що повінчані з знаком гадюки...

Цей пилок своїх слів я колись поміняю на мед.
Їх ціною щоденно намащую плечі і руки."

А може там і справді сонячна, сунична галявина? А загрозливе полум'я - тільки малюнок, і від нас очікують хоча би найменшої справжності, хоча би крізь малюнок перескочити?

"Прибий мене цим поглядом до стелі,
розмаж мене руками по підлозі...
Я хочу подиху холодного пустелі,
я стримать льоду полум'я не в змозі.

Розбий себе, мов скло, об тротуар,
збіси мене в замученій постелі...
Я хочу розчинитись в сірій скелі,
й людині, що захована у ній..

Приший мене собою до стіни,
розмаж мене, як масло, по хлібині.
Ми воїни осліплої війни -
сьогодні, завтра й назавжди віднині.

Між мною й небом струменіє дощ,
Між мною й сонцем простяглося небо -
Ти не осягнеш їх і не пройдеш,
складається все так, що і не треба..."

Dixi, себто я все сказав, на папірчику більше нічого не написано.
Отож, Вікторіє...

Вікторія Арес: Дякую за відзнаку. Дуже приємно. Свою коротку відповідь почну з вірша про зміни, які, як ти тут підмітив, зі мною і справді відбуваються:

Прощаюся з роками,
Прощаюся з теплом,
Прощаюся із птахом,
Що був мені послом.
Прощаюся з польотом,
Прощаюся з орлом,
І стану поворотом, -
Змахну своїм крилом...
Прощаюся з болотом -
Вітаю бурелом!

Бурелом уже відбувся. Це певний період, який , як і будь-який життєвий етап, був корисним для самопізнання. Таке враження, що "Арес" перестає існувати постійно, хоча є відчуття, що він (Арес ред.) у будь-який момент може повернутись. Мої війни - це крик пораненого звіра. Картинка, яку, насправді, дійсно варто перескочити, виникла як відповідь на щось. Далася взнаки і пристрасна натура. Черговий раз переконуюся у певних особливостях людської натури. Дуже багато навіяно стереотипами, дуже багато від неусвідомлюваних страхів, які властиві саме витонченим мужам із невизначеною, хиткою життєвою позицією, які мені так подобаються і які мені болю якраз завдали і відповідь на це, якраз у моїй поезії, яка знову ж таки їм і не до вподоби.
А на рахунок полону у коментарі: - братимуть, але не всіх і не одразу. Жінка-воїн нікому не подобається на відміну від чоловіка-воїна. Чому? Вони б могли добре співпрацювати, об"єднавши свої зусилля. Але чомусь її сприймають як конкурента. Навіщо?"

В.Л. Ось так, залишивши запитання, вона пішла, а ми з вами продовжимо наш огляд далі..


___ Друге місце симпатій отримала Олена Чайка. В порівнянні з Веронікою Арес вона виглядає традиційніше, спокійніше й миліше, музикою простих і добре зрозумілих відносин, які закінчуються, звичайно, так же трагічно, як і всі інші відносини, але ініціатива в чоловічих руках. І що поганого - бути в чиїхось добрих, непоспішливо ніжних і дужих руках? А якщо й не бути, то намріяти, що такі існують.

"Скажи, скажи мені, чому я знову
Тебе зустріла у цьому житті?

Чому мені до відчаю знайомий
І обрис рук, і профіль твій?
Як сталося, що погляд бірюзовий,
Відбився небом у душі моїй?

Лунає спів... Так дзвінко тане вечір...
Казки минають, як прекрасні сни...
Спасибі Богу, що в віках далеких,
Ми, мабуть, друзями давно були..."

А може й існують? Нехай існують. Тим більше, коли є така музика про це існування.

"...Вересень...і знову пожовтілим листям,
Падає, кружляє у своїй красі
Листопад осінній, небом променистим
У долоні тихо падає мені,

Падає і тане, як моя Надія,
Що колись, як зірка, сяяла вночі.
Лиш для тебе, любий,
Лиш для тебе, милий,
Зажурився вечір, Дзвоне золотий...

П'яно пахнуть айстри...
Сяду на коліна...
Пригорну до серця, пригадаю знов...
Очі, милі очі, що мене любили,
Поцілунки ніжні, вечір за вікном...

Вірю і не вірю...
Розділила доля,
Тільки лиш побачу - обійму немов..."


___ Третє місце симпатій. І знову одні жінки! Що робиться... Між тим, все на краще? Вікторія Шульга і Скуба Ірина . Вікторія - містерійніша і туманніша, Іринка - послідовніша, логічніша і відкрита. Удвох вони - на всі смаки. І простір - від Києва аж до Праги. Які обійми... Від обіймів Ірина Скуба і не ховається:

"...Чомусь без липкості
твоїх обіймів
я не сплю.
І не вмираю.
Тільки завмираю,
очима вогко сутенію
й ніч солю.
Сльозами.
Боже! Я – банальна?!
як жінка, бачиш -

плачу...
Ніч солю..."

Геніально, як на мене, прихильника справжніх штучок.

Але чи можна не зауважити схожого у Вікторії?

"...(вигадки греків,
що натхнення — окрема сила,
непідвладна людині)
віднині
буде в чорному тілі
аскетки,
у тугому корсеті.
Шнурівку
власноруч затягатиму, поки
не придушу язичницьку дівку

волооку.
Віділлються мені її сльози,
зцементують мовчання тижні.
Хижі
пазурі після смерті
відростатимуть, та недовго
в плоті лишаться —
загартуюсь,
загрубію..."

Ну, ну, подивимося, подивимося... Знаємо ми навіщо жінки гарні одежі одягають, тугі корсети носять!
Та найприємніше те, що і Вікторія, і Ірина ще не цікавляться війною, переворотами, революцією, - вони ще сама ідилія, віра.

Ірина Скуба.

"Ну і що, що я тебе не знала,
скільки їх - твоїх чужих облич?
Притулюсь до того, що впізнала,
і злякаюсь нових протиріч...

........................
........................

...Ну і що, що я тебе не знала.
Мрії мить мені пробачить час,
я хотіла, але не спіймала
вогник, що допоки ще не згас..."

Вікторія Шульга.

"...Я -- твій переклад -- з кожного рядка
каліграфічно виписана рима --
добачена в між-бережжі картина:
тонкий туман, парк, осінь, /ти-/ріка..."

Але все минає? Чого не умаляє вічність? Ні, не все. Направду, дівчатка, залишайтеся такими і далі...


Прикро, що "Віртуальні вірші", погано завантажуються, не можливо в повному обсязі переглянути осінні та літні публікації. Але ми це зробимо, і долучимо кращих авторів до конкурсу, наприклад того ж Гната Рузвого.

Взагалі, якщо не в грошах щастя, то продовження наших відзначень має зміст. Що ми маємо? А - поетів, Б - зростаючу квоту на безкоштовне літнє проживання у Львові. Тому, поки що будемо поєднувати А і Б. Далі побачимо.

Нові надходження до нас і нові здобутки авторів, що вже знаходяться на цій сторінці, відбиті в проміжному (кваліфікаційному) рейтингу (на полях - справа) динаміки ваших-наших майстерень, наступний рейтинг, ніби-то, більш професіональний, і до нього ми вас потрохи переносимо. Можливо, не зовсім об'єктивно, але до кінцевої об'єктивності, наприклад, Вищого Суду, ми всі, чесно кажучи, не дуже й поспішаємо? Тому пишіть, критикуйте і поправляйте. А, найголовніше, не давайте жінкам знову перемагати! Скільки можна?!

Маю зауважити, що "рейтинговим" авторам притаманна важлива спільна риса, яка дозволяє їх творам вільно себе почувати на сторінках, в тому числі, і наших рубрик. Їх твори, в більшій чи меншій мірі, є самодостатніми. Тобто авторські плоди (зрілі і не дуже) вже відірвалися від особи творця (дерева) і є самостійними. Тобто живими.
Альтернатива живій, самодостатній, поезії - поезія виконавча, що є частиною автора, його відзеркаленням, і не здатна жити автономно, вимагає "правильної" подачі, "правильного" авторського виконання. Яскравим виразником такого творчого процесу є, в першу чергу, мій друг, актор Львівського театру ім. М. Заньковецької - Тарас Жирко. Але у нього така професія.


Надсилаючи свої поезії, не забувайте додавати означення теми і в який розділ поетичної рубрики вони направлені. А також пам'ятайте, що один, навіть вдалий вірш, не є переконливим фактором для переможного поетичного виступу. Пропозиція і різних за характером віршів є доцільнішою. Прямо, як у картярській грі з назвою Покер. Можете також відрекомендуватися (звичайно від власного імені). Наприклад, Й. Бродський - бароко, необароко, постмодернізм...



Будьте з нами. Творіть з нами. Творіть і без нас.
До зустрічі!


Copyright © 2000   ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА МИСТЕЦЬКА СПІЛКА.
Design © 2000      Yarema & Volodia 1-10-2000.


   
  AD   MARGINEM

Наші переможці
і кращі автори.

  Школа

Уподобання

Огляди ваших публікацій ( "ІнтерНетрі")

Ваш кращий вірш?

Що таке Поезія

Архів:
Арена осінь 03
Арена літо 03
Арена весна 03
Арена зима   02
Арена Осінь 02
Арена 10.09.02
Арена 30.05.02
Арена 10.03.02
Арена 10.08.01
Арена 20.04.01

Динаміка майстерень:
Автори:
Багрянцева О
Драганчук Я
Пташинська Д
Бердник Олександра
Романенко O
Шошанні М
Зоря О
Шевчук Ніна
Камінський Р
Учитель Д
Марі
Фульмес Ю
Жирко Т
5.Кіяшко В
Корж Олесь
Дикий Жорж
Подністровська
Люба Куртяк
Чмелик І
Безіменна К
Чадаєва О
Герасименко І
6.Тимоць І.
Сущ Юрій
Нагуляк Р
Данило Ю
Королишин Б
Шевців А
Сілецька Г
7. Купала Ів
Lesley vark
СтронГовськийІ
Cидор М

Невизначеність:
Сівінська Н.
Цяпа Андрій
Зланіч Андрій


Андеграунд - (від англ. "undeground" - підпілля), контркультура.

На мою думку, нині існує дивне явище українського андеграунду. Дивне по відношенню як до "українського", так і до "андеграунду". Не відносячи себе до абсолютних знавців цього явища, між тим зауважу деякі його наші національні, щоправда тимчасові, відмінності від звичного, європейського образу контркультури...