Західноукраїнська мистецька спілка / Львів Купить диплом в Набережных Челнах Доступные цены. . Купить диплом в Белгороде.
Організація власних та підтримка існуючих регіональних та мережевих конкурсів в різних жанрах українського мистецтва
Осередки поза Львовом
Наші меценати Наші меценати
Розмір призового фонду на 10.02.2002 р.
Наші інформаційні спонсори
ГОЛОВНА
Панорама
Духовна практика
Поезія
Проза
Публіцистика
Театр
Візуальне мистецтво
Поезія
Духовна практика
Публіцистика
Автори
Архів
Бібліотеки
Журнали
Cторінки
Для чого
Контакти




Rambler's Top100

ПРОЗА. ДАФНІС І ХЛОЯ

У АРИСТОТЕЛЯ

Хронос

Сізіф

Дафніс і Хлоя

У ПЛАТОНА

Хаос

Оракул

Едіп


Есейчики та інше.



Останнє надходження. 20.04.2003р.

Mari

Другий день вже не можу зрозуміти чи я це, чи мене хтось вночі під час сну поміняв, а тепер весь час н а й о б у ю т ь, підсовуючи все нові і нові niespodianky. Наприклад, думка встати і взяти ножа та порізати собі жили ну явно не моя. Чи сни якісь дивні. З цілком незнайомими людьми. І з якимись фішками типу: кохве в "пастель", ужин прі свєчах, ну і так далі.
Я не можу збагнути до чого ті слова в моєму житті. " Я люблю його такого як він є. Але я знаю він то не він. Він вдає з себе того, ким не Є..." Зовсім на чужому листку паперу написана моя доля. " Я вже звикла чекати........"
Моя колишня доля чи теперішня- то байдуже. Й так все по одному сценарію. Репетиції, "павтори" для особливо "одарьонних".
"Може кохання повернеться?". Може і не повернеться одного разу. Перестане дзвонити і бачитись. Чи порозвішувати листки з написом WANTED ( шукано ) dead or alive ( мертвим чи живим )? Краще живим. Хочеться одягнути вельвет і плювати на то всьо шо було і не було. Шукати якісь дурнуваті Strawberry Fields і їсти якісь там трускавки...
Знов репетиція. Уривки якоїсь тупої п"єси. "Вона мені сьогодні подзвонила". Смерть моя жіночого роду. Мабуть рудоволоса і ясноока, чи білява і дурна, чи ніяка, зате з грошима. Таку і не підкупиш...
"Я вже два тижні як живу з нею..."
І я теж вже живу без найменшої надії на return.
"Він красивий, розумний і добрий. Я його люблю. Я не знаю, що вже маю робити аби повернути його. Але одного разу це станеться ( а може і не станеться ). Я вже навчилася чекати".
Моя колишня доля на моєму клапті паперу. Я його боюся читати. А може на другий день я побачу там свою смерть? Тому сама дописую на ньому все нові і нові зайві слова. Читати між рядків так і не навчилася. Вчусь писати. Може то кінець? У правому ( лівому? ) куті залишилася вільна клітинка. То для серцебиття.
Звук вічності.
"Привіт мадемуазель". Колись й у мене було ім"я. Тепер тільки букви проходять через розчепірені пальці. Падають на землю, хтось об них оступається і....Колись я йшла туди з радістю. Там були які-не-які люди. Тепер хочеться плакати від одного вигляду рожевого порцелянового ящика, з якого виходять неживими. Плакати й кричати. "Давай мовчати...".
Вже і так мовчу. Хто сказав, що я колись вміла говорити?
"Привіт мадемуазель". А! Я вже це казала.
Коли вже ти помреш? Це єдиний шанс побачити тебе справжнього.


Повернутися на початок.


Copyright © ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА МИСТЕЦЬКА СПІЛКА.
Design 2000 Yarema Holovetskyj. Last update 1.10.2000

   
  AD     MARGINEM

Oдісcея
Іван ДРАЧ:
"ВІРЮ В УКРАЇНСЬКУ МОЛОДЬ"


Іван ФРАНКО :
"КРАЩЕ БУЛО МАТИ ІНШИЙ ДОСВІД..."
(Промова на бенкеті під час ювілейного свята 1898 р.)


"КОХАЙТЕСЯ, ЧОРНОБРИВІ!"
(Історія одного листування)


Iліада
Приємна і неприємна репліки з приємного і неприємного приводів:

Маріанна КІЯНОВСЬКА:

Стефанія АНДРУСІВ: