Поетичні майстерні - Різдвяна поезія - Львів Квартиры посуточно в Киев. Сдача квартиры почасово в Киеве.
Організація власних та підтримання існуючих регіональних та мережевих конкурсів в різних жанрах українського мистецтва
Осередки поза Львовом
Наші меценати Наші меценати
Розмір призового фонду на 10.02.2003 р.
Наші інформаційні спонсори
ГОЛОВНА
 Часу не існує - є тільки події

Вибране

Роки:
Попередні роки
До 2001 р
До 2002 р
До 2004 р

Знайти книжку









РІЗДВЯНА ПОЕЗІЯ 2003

Твори, що написані до 2003 року


Елвіна Дивна

(м. Київ)


Зоря

Сходила зоря вечірняя.
А що, панове, святкуємо?
Янгола тінь відлинула.

Зір оповила килимом
Ніч, колядою сунула.
Плила зоря вечірняя.

Бог ся рождає нині же.
Дай нам до свята, пастире!
Таїнство нічки темної.

Діво, назвешся ненькою!
Пісню для Вишнього радісну!
Бог ся рождає нині же.

Ніч боронила таїнство.
Славімо Господа нашого!
Псалми святого торжества.

Рождений днем убожества,
Гірку пізнає чашу Він,
Втомлений ночі таїнством.

Зірка - дарунок Батьковий -
Заполонила темряву.
Нумо коліна схилимо!

Ночі крило розхристане
Зірку вронило з терену:
Слози прощання Батькові.


Ляшкевич Володимир

(м. Львів)


ПОКЛОНІННЯ ВОЛХВІВ.

1
Ти інакше в міста заходитимеш аніж царі,
аніж всі ті царі, на яких тут очікують спрагло,
царюватимеш дивно сподобившись в поводирі,
тим, від кого ніколи достатками, честю не пахло.

Ти, привитий руками Господаря до "аличі",
розцвітеш чудодійно, відкинувши тінь на будови
і престоли земні, поведеш у надій далечінь,
тінь відринувши, з Іншого знявши покрови...

2
І нехай нині тут і тепліше ніж завше, і світ
видається доволі розніженим місцем спочинку,
борони його, як і цю острахом втомлену жінку,
що жадатиме завше тебе повернути: від бід,

від дороги, від світла, з якого прийшов ти крізь неї,
від призначень і долі, що смертній їй незрозумілі, -
та для неї залишишся вічно Найпершим у силі
материнства розкутого неба Началом - Зорею...

3
І по волі Небес запалає найперший світанок, -
ти полинеш в майбутнє, а ми повернемо назад,
і розтанемо в млі ще до того як виступить ранок,
відійшовши в порядках безсмертних ефірних армад.

По Олімпах, Сінаях, усій опустілій будові,
озвірілі свободою хлинуть безжалісні люди,
Ти приймеш всю їх ненависть і навернеш до любові,
і тоді ми вернемось, крізь них, досконалістю "бути".


Copyright 2000 - "ПОЕТИЧНІ МАЙСТЕРНІ" - Львів