Поетичні майстерні - Необароко | Західноукраїнська мистецька спілка - Львів       Авторська сторінка керівника проекту
      "Західноукраїнська мистецька спілка"



      Ляшкевич Володимир


  'Необароко'                   
                    


           Adagio. Albinoni.

Пливе осіння сонна невблаганність,
любилося, жадалося, а зараз -
в холодних струменях зника примарність -
минулого благополуччя образ.
Доведена до відчаю тональність
луною перестуку стертих милиць
самотньо лине павутинням вулиць
в освячену дощем патріархальність.
Чи ж бо реальність.
                                   Вітру дужий натиск.
Тривожні, гострі запахи тих далей,
які лиш відчуваєш. Сонця проблиск
з байдужим зором до земних печалей.
Й раптове чисте небо - надто гоже
і строге, щоб не опустити очі
на учорашні кроки, на утечі,
несходження над руслом бруку.
                                                     Боже...
Б'ють дзвони надто гучно і протяжно.
Чи може то у скронях так, бунтарство?
Над княжим замком хмара галок. Важно
скриплять вози, озвучуючи птаство
і виважений рух впускання світла
у кліть хоромів різьблених віконниць.
За ними - сонні силуети модниць,
пустих очікувань рум'яність зблідла.
Чи видається знову? Й тіні - тіні! -
потворять лиця, а не темні душі.
В глибокому осінньому споїнні
так мало важить неминучість стужі.
Та в'яне лист, і з круговерті галки
стікають над западиною міста.
Неначе чотки з молитов намиста,
зірвавшись, поспішають їхні валки...
Й вкриває стіни омертвілість часу,
ховаючи лице старого світу...

Стою, забутий відліком, і вітер
в лице жбурляє, мов у повну чашу
надмірні краплі, щойно вмерле листя.
Прелюдією завтрашнього снігу,
метаморфоз суворим передвістям
у підсумок земного мого бігу.
Забутися, піддатись темній змові!
Останнім вщерть натішитись антрактом!
Ось тільки серце ще, незнаним трактом
веде кудись на відчуття любові.
м. Львів. 2000 р.