Поетичні майстерні - Ляшкевич В. - неокласицизм
      Авторська сторінка керівника
      проекту "Поетичні майстерні"



Ляшкевич Володимир



'Неокласицизм'      
      
Обриси            


Ф.М. Достоєвському

Тьмяна кімната. Самотній мислитель.
Свічка, захоплена подихом вітру.
Буйство тіней. Грандіозні потуги
втечі відбитків, - примарні, мов рухи
хворих - пера, думки, речень... Обитель -
протипоставлена обсягам, світлу
хіттю будь-де, лиш аби у столиці, -
служить водночас і відліком суті,
розміром, темпом, повинним звучанням
вільним від збігу із нерукотворним,
з царством потворним вітанням.

Сутінки. Звична півтемрява змісту
зустрічей явного і неземного.
Перенасичення спрагою. Втім це
спрага до всього, за винятком сонця.
Сонце - підступний мотив переїзду
і порівнянь, що далеко не благо,
зовсім не благо, коли так убого
й не вистачає на втримання того -
модного, світського, і льодяного
подиху грошей із Санкт-Петербургу,
подиху знаного торгу.

Видати книжку, забути про бідність -
хоч би на рік, - а за рік написати
декілька нових, отож десять тисяч
й видати... видати... взяти... Опівніч.
Мідно гуркоче годинник. Доцільність
дум безперечна. Чорніють стигмати
тіла Месії. І дух месіанства
переповняє перо. Тінь злорадства
гусне у контурах мряки і звідти
вдячно відлунює "видати", "...взяти",
сутінками розповісти.

Погляд мислителя лине безмірно
змученим простором кухонь, гостинних,
спальних покоїв - усюди страждання,
всюди людської краси животіння.
Тінь обіймає рукопис, любовно
дихає запахом цвілі незмінних
розшуків святості, правди та істин
в темних місцях особистого. Розтин
анатомічно доводить здогадку -
хворі і ниці, розбіжні з красою...
Ніч за вікном набрякає грозою
й новою ніччю - без ранку.



м. Львів. 2003 р.