Поетичні Майстерні. Володимир Ляшкевич. Неокласика | Західноукраїнська мистецька спілка - Львів
Авторська сторінка керівника
проекту "Поетичні майстерні"



Ляшкевич Володимир


'Неокласицизм'            
        


Небіблійне

І
О танці дівчат на скелястому плато,
тимпана биття під єднання сопілок!
Як довго не був я на Лесбосі, брате,
як довго не тішився подихом вітру,
духмяною пам'яттю хвойних мандрівок
здовж витоків звабних солодкого сидру.

Як довго не був я на Лесбосі, брате.

II
Скажи, як Сапфо? - ще виходить на кручі,
мої паруси видивляється в морі -
усе ще окутує таїнством ночі
піснями любові з цикадами в хорі?
Жалкує, що так повелася зі мною?
Напевно жалкує і плаче порою.

Мої паруси видивляється в морі.

ІІI
Стрибнув як зі скелі тоді, пам'ятаєш,
отримавши смертний за наклепом вирок?!
Ховався при березі, далі ти знаєш...
І все через ревність жіночу, нестримну
жагу володіння без розсуду! Морок!
Та й нині люблю в цій історії Винну.

Отримавши смертний за наклепом вирок!

IV
О, будеш сміятись - Сапфо виглядає
щоранку на ті паруси недаремно,
я нині при владі, хоч не випадає
її і тебе обійняти, бо ревно
Набопаласара нащадку* слугую,
та стале на усмішку долі чатую.

О, будеш сміятись - Сапфо виглядає!

V
Про усмішку долі, в цілому, серйозно -
згадати хоча би стрибок той у воду -
інакше поцілив би так дивовижно
у слизьку розщілину поміж каміння?!
Та й потім стрибав - від нагоди в нагоду -
обітниці давши, знайшовши везіння!

Інакше поцілив би так дивовижно?

VI
Сьогодні щасливо воюю, і поряд,
бо знову придушуємо Іудею.
Удруге не вибачать їм, упокорять,
Цар прагне зрівняти їх царство з землею.
Та доки тривають облоги, буваю
на побережжі частенько і мрію.

Сьогодні щасливо воюю, і поряд.

VII
Ах брате, як хочеться мчати по морю!
Рукою ласкати тремтливу безодню,
вглядатися в обрій, не гірше за бурю
тягти за собою злих воїнів хмари.
Чи помстою стануть страхи з метушнею,
чи втішусь зганяючи бранців отари?

Вглядатися в обрій, не гірше за бурю!

VIII
Злякався, мій брате? Я воїн, я з воєн!
Служу щиросердно, на жаль, не вітчизні -
потрібен вітчизні довічним ізгоєм -
навіщо терпіти страждання навмисні.
А так, рівна славі, росте і оплата,
ще й служать мені іудейські дівчата.

Навіщо терпіти страждання навмисні.

IX
А знаєш дівчата які іудейські? -
жінками стають ще дітьми задля того,
аби вдовольнити батьків фарисейські
бажання весь світ затопити собою.
Отож і примножую їхнє "волого",
і, що головне, після кожного бою.

Жінками стають ще дітьми задля того!

Х
Утім це не справжні обійми, бо справжнім
навчає дівчаток Сапфо незрівнянна.
Ти їй передай, що над мужем відважним
міцна її влада, як пісня осанна,
найкраща зі шлюбних, які проспівала,
з "гімен, гіменей" - під гойдання бокала.

Навчає дівчаток Сапфо незрівнянна.

XI
А вчора розпитував я фінікійця,
що возить послання між нами, за Лесбос, -
чим славен? Сказав: Мітелені* по вінця
наповнений святом, Сапфо пісеньками.
А, взнав, що я звідти - змінив зразу мелос -
затрясся, мовляв, цілий світ славен вами...

Учора розпитував я фінікійця.

XII
А я римував значно краще за Неї.
І зараз, подібно Гомеру складаю
гекзаметри добрі, і кращі ніж в Трої
мої перемоги - я взяв Іудею,
до Єрусалиму найпершим ввірвався,
й останнім з руїни у табір вернувся.

А я римував значно краще за Неї.

XIII
Як прикро, мій брате, що вас не побачу.
Веду полонених до стін Вавілону.
Вертаю вздовж річки стогнання і плачу,
дивитись на це невиносно порою.
Та більше жалію себе, бо в одному,
не склалося в мене - не склалось з собою.

Вертаю вздовж річки стогнання і плачу.

XIV
О танці дівчат на скелястому плато,
тимпана биття, награвання сопілок!
Ніколи не зійду на Лесбосі, брате,
не втішуся подихом рідного вітру,
духмяною пам'яттю хвойних мандрівок
до витоків звабних солодкого сидру...

Тимпана биття, вигравання сопілок!


Тимпан - щось на зразок бубна.
Набопаласара нащадок - той самий Навуходоносор, чи, можливо, вірніше Навухонасессер, що зруйнував перший Храм у Єрусалимі і взяв євреїв у неволю.
Мітелені - головне місто на Лесбосі.

м. Львів. 2003р.