Поетичні майстерні | Західноукраїнська мистецька спілка - Львів - Володимир Висоцький
Авторська сторінка керівника
проекту "Поетичні майстерні"




Ляшкевич Володимир


             
  Володимир Висоцький                


БАНЬКА

  • Протопи
    мені баньку,
    хазяєчко!
    Розпечу я
    себе,
    розпалю!
    Й на полоці,
    у самого
    краєчку,
    в собі сумніви я
    подавлю.

    Розімлію
    я до
    непристойності -
    ківш холодний
    й позаду усе,
    і наколка
    часів
    культу пильністю
    понад серцем
    напружить
    лице.

    Протопи!
    Протопи!
    Протопи ж мені
    баньку
    по-білому! -
    я від білого
    світу
    відвик,
    угорю я
    й мені
    угорілому
    пар гарячий
    розв’яже
    язик.


  • Скільки віри
    і лісу повалено,
    скільки звідано
    горя і трас,
    а на лівій
    груді
    профіль Сталіна,
    а на правій –
    Маринка –
    анфас.

    Ех, за віру
    мою
    беззавітну та
    стільки літ
    спочивав у
    раю! -
    проміняв на
    життя
    безпросвітне я
    несусвітну
    ту дурість
    свою.

    Протопи ж
    мені баньку
    по-білому !-
    я від білого
    світу
    відвик.
    Угорю я
    й мені
    угорілому
    пар гарячий
    розв’яже
    язик.


  • І пригадую, як
    рано-раненько
    брату крикнути
    встиг -
    “Пособи!”
    і мене
    охоронці
    красивенькі
    повезли
    із Сибіру
    в Сибір!

    А затим
    на кар’єрах,
    трясинах і
    наковтавшись
    і сліз і
    сирця
    біля серця
    кололи ми
    профілі
    щоби чув він,
    як рвуться
    серця!

    Не топи ж
    мені баньку
    по-білому ! -
    я від білого
    світу
    відвик.
    Угорю я
    й мені
    угорілому
    пар гарячий
    розв’яже
    язик.


  • Ох, знобить
    від казання
    докладного,
    пар прогнав
    думи враз
    від ума
    і з імли
    крижаного
    минулого
    поринаю
    в гарячий
    туман.

    Та помчали
    думки
    попід тім’ячком:
    знать дарма я
    таврований
    Ним,
    і шмагаю
    березовим
    віничком
    по здобуткам
    тих мрячних
    часин.

    Протопи – нетопи,
    протопи – нетопи,
    Протопи ж
    мені баньку
    по-білому !-
    я від білого
    світу
    відвик.
    Угорю я
    й мені
    угорілому
    пар гарячий
    розв’яже
    язик.

    2004p