Постмодернізм | Ляшкевич Володимир - Львів
Авторська сторінка керівника проекту
"Поетичні майстерні"



Ляшкевич Володимир  



'Постмодернізм'


  ЕВОЛЮЦІЯ БОГІВ IV
Початок>>

Вікторії Г.
присвячується

Tertia vigilia *
1
О смуток днів моїх, богиня кішок!
Народжена на плесах Амазонки,
володарка струнких плечей і ніжок
безпечної красуні-куртизанки -
хто вижив після зустрічі з тобою,
любовною зачарувавшись грою ?..

Сторіччя спостережень за тобою
з часів, коли дитя навчали ельфи
і перевтіленням, і чарам з тою
вологістю, природною для сельви,
ці всі століття, звісно, не померли,
і навпаки, росли з піщинок в перли.

Затим безсмертні вчили в Ханаані
вже зовсім іншому, та теж успішно.
"Успішно" - саме те, у що ми вбрані
були давно колись. Колись, аж смішно,
все видавалося таким досяжним, -
вважався б тільки богом і звитяжним.

2
Ти одягалась, як жила, в смугасте,
а ось в подобі звіра найчіткіше
пантерою запам’яталась, власне,
плямистою, - це личило точніше
грайливості жіночій, що приймала
відбиток тих місцин, де полювала.

А потім світ змінився, пожвавішав,
в нас перестали вірити. Міста,
царі, володарі, герої… Більше
боги їх не цікавили - проста
історія, що тягнеться донині,
і пишеться по цяточці-людині…

3
З ким ти приплинула, Formosa mea,
до Остії, - він в тебе вірив, правда?
Любив як я колись? Олександрія
наскучила божественній, чи туга
за красенем із війська Ганнібала
переросла в любов до Сципіона?

Там стільки суден зараз, і не дивно,
що не помітив я тебе, а в Римі
хіба знайдеш богиню, особливо,
коли вона того не хоче, втім і
стосунки наші, мов полин, гіркі,
мов сутінки часів неговіркі.

І хто повинен в цьому?..

4
Нещодавно,
днів три назад, відчув тебе я поруч,
коли очима проводжав надмірно
гуркотливу процесію - праворуч
від “Бахуса-Діоніса” ступала
ти, чорна кішка, - зріла, дужа, спрагла.

Дались тобі ці люди - хворі типи?
І що тобі до оргій їхніх, крові,
одні пекельні згасиш смолоскипи,
а чи назавтра не розквітнуть нові?
Та як би не було – кінець “герою”,
що пам’ять Вакха тут вкривав ганьбою.

5
А сталося воно ось так: під ранок
він, втомлений від справ нічних і влади
над сплячим містом, витівок вакханок,
посвячень, вбивств, запрагнув знати,
що бачить ця розкішна кішка в снах.
І долучився до богів-невдах.

Ураз ожили консули, трибуни.
Лише і мови – рятувати Рим!
Й почалося таке, немов за стіни
проникли варвари. Різня. Утім,
суди карали винних, тільки винних
забили тисяч сім в трудах невпинних.

6
Що бачиш ти, о незрівнянна, в снах? -
я мав необережність теж, о небо,
торкнутись їх з любов’ю на вустах,
і знаю, був єдиний, хто “щасливо”
зумів вернутися, пізнавши долю,
тепер я тінь, загублена тобою.

Узяли найцінніше. Що ж - від інших
життя, а в мене тільки серце,
я маю тішитись? - з найрозумніших
сьогодні перший, та між тим, повір, це -
така печаль, якій не дати ради,
бо хто я зараз? й чим я можу стати?

Що бачиш ти, о незрівнянна, в снах -
де Час, ревнивий муж твій, ставить дати?

Tertia vigilia * - "Третя варта" - власне, нічний час, тобто проміжок від заходу до сходу сонця, поділявся у древніх римлян на чотири частини, так звані вігілії (від vigil - вартовий, страж), рівні відрізки знаходження на сторожі змін караулу. Третя вігілія - проміжок від опівночі до початку світанку.




м. Львів. 2004 р.

Еволюція Богів - початок
Еволюція Богів - закінчення